Значення
Лапароскопія - це метод оптичного дослідження та оперативного доступу до органів черевної порожнини. Зрозуміло, щоб отримати той самий доступ, лікарям потрібні не тільки досвід і вміння, але й також всілякі спеціальні інструменти та обладнання. Сам комплекс обладнання може включати в себе електрохірургічний генератор, інсуфлятор, системи візуалізації та запису зображення. Серед інструментів - лапароскопічні кліпси, затискачі, дисектора, ножиці, освітлювачі та багато іншого. На сьогоднішній день в оперативній гінекології існує три види - діагностичний, контрольний та лікувальний. І зараз ми будемо говорити про такий важливий напрямок як техніка лапароскопії. Почнімо!
Етап 1: техніка виконання лапароскопії на перших стадіях
Техніка лапароскопії різна у осіб, які можуть мати в анамнезі операції на органах малого таза, а також не оперованих пацієнток. У стандартних випадках, для створення пневмоперітонеума, може використовуватися спеціальна голка, яку вводять через нижню напівсферу пупка. У випадку, коли виконується лапароскопія після одного або декількох порізів, раціональніше вводити голку в місце лівого підребер'я. Це звязано з тим, що реброва дуга створює арку з вільним простором між внутрішньочеревними органами і парієтальною очеревиню. Саме місце, куди вводиться оптичний троакар, безпосередньо залежить від виду попереднього розрізу передньої черевної стінки: при серединному розтині це може бути точка, віддалена від верхнього кута рубця на 3-5 см, при поперечному розрізі - область біля пупка.
Перед введенням оптичного троакара потрібно зробити газову пробу, головне завдання якої - переконатися у відсутності спайок. Для цього, за допомогою шприця з розчином, роблять прокол передньої черевної стінки. Якщо спайки відсутні - проба вважається негативною. Потім відбувається ревізія органів черевної порожнини з ретельним оглядом очеревини, червоподібного відростка, жовчного міхура, печінки, області підшлункової залози і петель кишечника. Це робиться з метою визначення можливої хірургічної патології органів (панкреонекроз, гнійний апендицит), а також виявлення можливих абсцесів.
Етап 2: техніка лапароскопії (продовження і завершення)
1. На другому етапі відбувається повна ревізія внутрішніх статевих органів.
2. Для більш ефективної візуалізації потрібно провести «канюлірування» матки. Це дозволить переміщати і фіксувати її в найбільш зручному становищі.
3. Майже у всіх випадках запальні зміни статевих органів можуть супроводжуватись негативними процессами. Саме з цієї причини, найпершим кроком у операції є адгезіолізіс.
4. Акуратний розтин спайок шляхом коагуляції кровоточивих судин або за допомогою монополярної коагуляції в режимі «різка».
5. Процес адгезіолізіса повинен супроводжуватися постійним промиванням порожнини малого тазу (за допомогою фізіологічного розчину з додаванням антисептиків).
6. При наявності інтактної яєчникової тканини краще проводити вилущування гнійного утворення та формування кукси яєчника.
7. Застосування задньої кольпотомії є оптимальним рішенням для вилучення видалених тканин і органів.
8. Всі процедури потрібно закінчувати промиванням порожнини малого тазу з метою виключити можливе затікання крові та гною.
9. Проведення аспіраційно-промивного дренування з використанням силіконових дренажних трубок є обов'язковим.
10. Повторна лапароскопія здійснюється на 3-ій, 5-ий і 7-ий день після операції. Ось і все!
Коментарі (Коментарі можуть вносити тільки зареєстровані користувачі. Реєстрація)